1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

 

МЕТОДИЧНІ ДОРОБКИ ВИКЛАДАЧА  ІСТОРІЇ КОВАЛЕНКО Н.М. 2016 р.:

 Тема: .Методичні рекомендації до семінарських занять, методичні вказівки до виконання самостійної та індивідуальної роботи з дисципліни “ Історія  України ”(для студентів “молодшого спеціаліста”)

 

 Курс  «Історії України» присвячений усвідомленню мети і завдань названого предмета, загальноосвітнього, соціально-виховного і прагматичного значення його вивчення студентами вищих навчальних закладів. Вивчаючи тему, важливо зрозуміти сутність та особливості  періодизації українського історичного процесу, визначити характерні риси кожного з історичних періодів. Велике пізнавально-методологічне значення має розуміння джерельної бази історії України, особливостей класифікації джерел, значення для відтворення історичного минулого українського народу основних типів і видів історичних джерел, сховищ, у яких вони зберігаються і вивчаються.

  Історія України – це історія злетів і падінь, перемог і поразок нашого народу. Проблема ставлення до минулого завжди була сучасною. Особливої гостроти вона набула в умовах набираючого сили процесу культурно-національного відродження України. Що із залишеної минулими поколіннями спадщини слід приймати, берегти і розвивати? Від чого слід категорично відмовитись? Відповіді на ці питання дати не так просто, оскільки безперервний плин історії невтомно породжує події, ситуації та процеси, у яких іноді досить суперечливо і примхливо поєднується, зливаючись в одне ціле, результати і наслідки перемог, поразок, успіхів і помилок. Але якщо ми по-справжньому  хочемо зрозуміти проблеми сьогоднішнього дня, вільно орієнтуватися у сучасному світі, нам необхідно ретельно аналізувати уроки історичного досвіду. Тому основна мета посібника, який Ви тримаєте у руках, - не просто допомогти тому чи іншому студенту вивчити  історію України, а в першу чергу, навчити його структурному аналізу та систематизації історичних подій і явищ. Тому посібник надає конкретний план семінарського заняття, теми рефератів а також питання для самостійної роботи і рекомендовану література.

   Посібник має дві основні цілі. Перша з них практична, де студент сам відшукує інформацію при підготовці до семінарських занять,враховуючи методичну і інформаційну допомогу, починаючи від первістків людського життя на території сучасної України і закінчуючи проблемами розбудови сучасної Української держави. Окрім практичної є ще науково-методичний матеріал,присвячений основній проблематиці курсу. Студент користуючись посібником акцентує увагу на  суть, причини, хронологічні рамки, етапи розвитку, складові частини, тенденції, характерні риси, протиріччя, особливості, наслідки,значення. Тому посібник буде корисним не тільки студентам а й викладам і всім, хто цікавится Історією України. 

 

Тема: Методичні рекомендації щодо використання державної символіки України (для викладачів КПК ПВФП)

Кожна держава має свою символіку, пов’язану х її історією. Має їх і Україна. Вихователь дошкільного закладу не може прищепити інтерес до історичного минулого своєї країни, якщо сам не буде знати.

Українська національна символіка веде свій початок з Київської Русі. Українська етнічна символіка є своєрідним відображенням самобутності національної культури на всьому терені історичного розвитку, за всіх суспільних формацій. Її праобрази були тотемні знаки.

До державних символів належить герб, прапор, гімн.

Герб – це знак, своєрідний ключ до історії сім’ї міста, національного утворення держави. Це пам’ятка духовної культури. В гербі у вигляді знаків втілюються реальні події, суспільні явища, ідеологія та світосприймання.

Ранньофеодальна держава Київська Русь користувалась особистою символікою князів – знакам Рюриковичів, якому російський історик М.М.Карамзін дав назву „тризуб”. Багато фахівців – істориків, археологів, нумізматів висловлювали свій погляд на тризуб. Одні вважали його зображенням церковного світильника, корогви, церковного порлату, якоря; інші – голуба чи особливого символу влади – держави; тасама, дволезої сокири; ще інші дотримувалися думки, що це – зображення верхівки скіпетра. Безперечним залишається одне: тризуб – родовий знак князів з династії Рюриковичів. Він був державним знаком Київської Русі за часів Володимира Святого. Є й інші пояснення символічного зображення тризуба.

Серед київських богів Перуна, Хорса та інших знаходимо і Трояна, або Триглава. Український письменник, лауреат Шевченківської премії Валерій Шевчук висловлював припущення, що князівський знак-тризуб є символом міста Києва, яке виникло на трьох пагорбах – Старокиївському, Щекавиці, Хоревиці.

Серед усіх гербів найуживанішим в історії України був тризуб. Відзнаку у формі тризуба використовували українські частини у складі австрійської армії – Українські січові стрільці – під час першої світової війни, як державний герб Української Народної Республіки золотий тризуб на синьому тлі був схвалений 12 лютого 1918 року малою радою у Коростені; зображення Центральною Радою 22 березня 1918 року у форму великого і малого герба з відповідним орнаментальним облямуванням. Автором проектів був художник В.Кричевський. обидва герби являли собою тризуб, оточений вінком з листя, який мав символізувати багатство краю.

Символіку із зображенням тризуба у 20-40 рр. ХХ ст використовували різні політичні угруповання Західної України; тризуб із середнім зубом у формі хреста – релігійні угрупування. Як державний герб тризуб було визнано 15 березня 1939 року Сеймом Карпатської України, що проголосив самостійність цього регіону.

Золотий тризуб на блакитному тлі затверджений Верховною Радою України у 1991 році як державний знак – герб самостійної незалежної держави України.

Число „три” завжди вважалося казковим, чарівним. У народних казках йдеться про трьох богатирів, три бажання, які виконують чарівники, три дороги, що лягають перед казковими героями. Отже, у тризубі відображено триєдність життя. Це Батько-Мати-Дитя. Вони символізують собою Силу-Мудрість-Любов. Таке пояснення буде доступне дитині, а глибші корені історії вона вивчить уже в школі.

Прапор – це символ державності та національної незалежності.

У проекті Конституції УНР 1920 року записано: „Державними барвами Української держави є барва синя і жовта . Прапор військової фльоти є синій-жовтий з державним гербом золотої барви в лівому розі синьої частини прапора. Прапор торговельної фльоти є синьо-жовтим.

Вибір кольорів зумовлюється такими міркуваннями: символом України є чисте небо – символ миру (синій колір) та пшеничне поле – символ достатку (жовтий колір).

Нині жовто-блакитний прапор незалежної України. Як пояснити дітям дошкільного віку символічне значення кольорів ? Жовтий колір – це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, це колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б хліб. Це символ достатку українського народу.

Блакитний, синій колір – це колір ясного, чистого, мирного неба. Це колір води, без якої не дозрів би хліб. І ще – це колір миру.

Гімн – це урочистий музичний твір на вірші програмного характеру. Це символ державної єдності, який виражає ідеологічні устої держави, її принципи, історію та програмні цілі на майбутнє.

З гімну починають урочисті збори, свята, надзвичайні масові події, гімном їх і закінчують. Дітям слід пояснити, що це хвалебна пісня своїй Батьківщині в якій народ висловлює побажання бути вільним, щасливим, жити в достатку.

 

Тема: Державотворчий процес від Київської Русі до незалежності України (презентація до першого уроку на тему “ Ми - українці, народ нездоланний”

Історії ж бо пишуть на столі, Ми пишем кров’ю на своїй землі, Ми пишем плугом, шаблею, мечем, Піснями і невольницьким плачем. Л.Костенко

 Тема: Методичні рекомендації. Робота з джерелами на уроках історії

 У процес навчання я впроваджую інноваційні форми і методи навчання, суть яких зводиться до такого висновку: виступ учителя перед класом слід замінити більш активним залученням учнів до процесу навчання. Вони повинні вчитися більше працювати самостійно, використовуючи при цьому різноманітні історичні джерела.

При роботі з історичними джерелами  я враховую, що сучасні діти черпають історичну інформацію не тільки на уроках історії, а й з телебачення, фільмів, інтернету, радіо, газет, журналів, книг, від членів сім'ї, друзів та знайомих. Часто вони зустрічаються з різними точками зору щодо трактування тих чи інших історичних подій. Тому й на уроках я також прагну відійти від однобокого тлумачення історичних джерел, від однобокого оцінювання історичних подій і процесів. Вчу учнів сприймати історичний процес як явище неординарне. Необхідно, щоб вони зрозуміли, що оцінка історичного явища може мати різні трактування. I учень повинен на уроках історії вчитися розуміти і пояснювати ці оцінки, а також усвідомити, що з часом вони можуть змінюватися, оскільки з'являються зміни в житті суспільства, суспільній свідомості, політиці. Існування різних точок зору щодо історичних явищ, використання різних історичних джерел на уроках часто приводить до дебатів та дискусій, а це в свою черЁгу спонукає учнів учитися формулювати власні думки та судження, шукати власний шлях розв'язання даної проблеми. Чим краще учень навчиться робити це на уроці, тим ретельніше він шукатиме власний вихід із складної ситуації і в повсякденному житті.

 Історичні джерела не просто є компонентом історії, а й вчать учнїв мислити самостійно, висловлювати свою точку зору, а не користуватися чужою. Але, перш ніж організовувати роботу на уроці з історичними джерелами, слід знати, що вони можуть бути різних видів. По-перше, це текстові джерела: історичні документи (газети, журнали, щоденники, постанови, розпорядження та ін.), які слугують першоджерелами; а також праці істориків, які мїстять другорядні свідчення. Отже, всі документи можна поділити на дві групи: первинні та вторинні. До первинних історичних джерел відносяться ті, які несуть нам інформацію від очевидців та учасників подій. Це можуть бути спогади, мемуари, свідчення. Також до первинних належать і документи, які видавалися органами влади. А що стосується праць істориків, заяв політиків, наукових праць вчених і текстів підручника - то все це вторинні джерела, оскільки вони містять коментарі та оцінку історичних явищ і подій. По-друге, це візуальні джерела (малюнки, картини, карикатури, фотографії, фільми). А ще, щоб мати гарні результати, також необхідно правильно організувати власне саму роботу на уроці з історичними джерелами, ретельно спланувати її.

Тема: Окупаційний режим в Україні. Фашистський “ Новий порядок ” Голокост.  Остробайтери.

Визначити суть окупаційного режиму в Україні, наслідки, до яких привела політика «нового порядку». Показати трагедію українського народу в ході війни. Донести до учнів правдивий образ гітлерівського терору. З’ясувати поняття: геноцид, голокост, концтабір, новий (світовий) порядок, окупація, терор.

Вміти аналізувати події, робити висновки на основі фактологічного матеріалу, об’єктивно оцінювати історичні події, використовувати наукову термінологію, розвивати навички ведення дискусії.

Виховувати почуття патріотизму, поваги та шани до ветеранів та учасників Великої Вітчизняної війни, почуття неприязні до поневолення, рабства, ідей фашизму та нацизму.

 Тема: Проголошення автономії України (урок-дослідження)

Найбільш доцільною формою вивчення цієї теми є проведення уроку-дослідження.

Клас поділяється  на міні-групи. Учні знайомляться  з навчально-науковою літературою, історичними документами. Це один з етапів пізнавальної діяльності учнів – пошуковий. Цей етап характеризується виділенням головного, зіставленням, застосуванням набутих знань у різних ситуаціях. Особливе місце в уроці займає робота з документами, що допомагає відтворити події минулого, краще зрозуміти час. сприймати події, так, як вони відбувалися насправді; розвиває уміння аналізувати тексти документів.

Очікувані результати. Це отримання нових знань і вміння учнів чітко будувати свою розповідь, аргументовано захищати свої думки, логічно викладати великі блоки інформації.

ТемаУрок – диспут: “Початок лібералізації 1953-1964 рр.  

  Ми в соціальних мережах

 
   
          

Авторизація

ОГОЛОШЕННЯ

 Розклад занять
 з 15.01.2018 н.р.

Детальніше

Перегляд атестації

тільки для зареєстрованих
користувачів

 

 

Зараз на сайті

На сайті 79 гостей та відсутні користувачі

Статистика

Користувачі
2590
Перегляди статей
565141

ГОЛОВНА

 

ВСТУПНИКУ

 

НАВЧАННЯ

 

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

ПРО КОЛЕДЖ

Історія

Наші досягнення

Адміністрація

Педагогічний колектив

Матеріальна база

Публічна інформація

Співпраця

Про нас говорять

 

КОНТАКТИ

Наша адреса

Форум

Зворотній зв'язок

 

НОВИНИ

 

МАПА САЙТУ

 

Правила вступу

Професії на базі 9 класів

Професії з посиленою військовою та фізичною підготовкою

Професії на базі 11 класів

Молодший спеціаліст

Приймальна комісія

Заяви про себе

 

МЕДІАТЕКА

Фотогалерея

Відеотека

Відеолінійки

Радіопередачі

 

ВИХОВАННЯ

Гуртки

Класному керівникові

Поради психолога

Поради юриста

Самоврядування

 

Розклад занять

Розклад дзвінків

Бібліотека

Електронний кабінет

Щоденник

Атестація

Підготовка в умовах підприємства

ЗНО

Конкурси

Олімпіади

Батькам

 

МЕТОДИКА

Методичний кабінет

Досвід та інновації

Школа педагогічної майстерності

 

 

 

 

Урядовий портал

Президент України

Міністерство науки і освіти України

Комітет з питань науки та освіти

Київська міська державна адміністрація

Департамент освіти і науки, молоді і спорту КМДА

Український центр оцінювання якості освіти

Київський регіональний центр оцінювання якості освіти

НМК ПТО у м. Києві

Педагогічна преса

Інтернет Асоціація України

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Система Orphus
Copyright © KPK comunication 2007-2018   ® All COLLECTIVE KPK