1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Новий рівень розвитку комп’ютерних технологій в умовах реформування освітянської галузі

Анотація.  Розглядається важливість комп’ютерної компетентності в сучасному інформаційному світі. приклади  автоматизації явищ, які вивчаються по програмах предметів загальноосвітньої та професійної підготовки, перекладені  на мову візуального програмування,  цікаві тим, що дають учням можливість стати співучасниками створення та роботи цих проектів.

  

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток  інформаційних технологій можна пояснити його простим і зрозумілим визначенням, яке належить основоположнику вітчизняної кібернетики Віктору Михайловичу Глушкову[1]: ”Інформаційні технології — це людинно-комп’ютерна технологія збирання, переробки та передавання інформації”.

 Процес інформатизації суспільства сьогодні — це об’єктивне явище, пов’язане з підвищенням ролі і впливу інтелектуальних видів діяльності на всі аспекти людського життя. Інформатизація системи освіти, як одна із ланок загального процесу розвитку суспільства і його інформатизації з одного боку, має на меті підвищення ефективності навчально-виховного процесу завдяки розширенню обсягів інформації та вдосконалення методів її застосування, а з другого – спрямована на те, щоб усі учасники цього процесу (учні, вихователі, вчителі, студенти, викладачі) могли і вміли застосовувати інформаційні технології в навчально-виховному процесі, а також в своїй професійній діяльності.

 Широке впровадження інформаційно-комунікаційних  технологій в навчальний процес породжує ряд проблем що стосується змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання,   гуманізації навчального процесу, інтеграції навчальних предметів і фундаменталізації знань, підготовки і удосконалення кваліфікації педагогічних кадрів, створення системи неперервної освіти, зокрема системи самоосвіти і самовдосконалення викладачів.

 Стандарти та ресурси проекту ЮНЕСКО «Стандарти компетентності викладачів щодо використання ІКТ»  надають рекомендації для всіх викладачів, що готуватимуть їх до виконання важливої функції виховання вмілих користувачів інформаційно-комунікаційних технологій.

 Крім того, ЮНЕСКО внесе існуючі стандарти освіти вчителів та освітніх програм у матрицю умінь ІКТ,  щоб організувати та упорядкувати зусилля міжнародної освітянської спільноти у цій галузі. Важливо відзначити, що це стало справжнім прикладом сили стратегії громадсько-приватного партнерства задля розвитку освіти.

 Цей проект розуміє навчання протягом усього життя,  участі у житті освітньої спільноти, базованому на побудові знань та їх поширенні: 

  • освоєння технологічної грамотності;
  • підхід поглиблення знань;
  • створення нових знань. 

У Проекті ЮНЕСКО Стандартів компетентності вчителів у використанні ІКТ застосовано всі три підходи до перебудови освіти, що відповідає завданням досягнення різнопланових цілей та бачення майбутнього. Але кожен з цих підходів має свої наслідки як для реформи освіти та її поліпшення, так і для змін, яких зазнає решта п'ять компонентів системи освіти – педагогіка, викладацька діяльність, професійне вдосконалення, навчальні програми та система оцінювання, організація і управління діяльністю навчальних закладів. ІКТ відіграють свою власну, але комплементарну роль в кожному з цих підходів.

 Під ІКТ-компетентністю викладача ми розуміємо його здатність вирішувати професійні педагогічні задачі із залученням інформаційно-комунікаційних технологій. У формуванні ІКТ-компетентності викладача можна виділити два аспекти: базова  і предметно-орієнтована ІКТ-компетентність.

 Під базовою ІКТ-компетентністю розуміється інваріант знань, умінь і досвіду, необхідний викладачу-предметнику для вирішення освітніх, професійних задач засобами ІКТ загального призначення.

 Предметно-орієнтована ІКТ-компетентність — освоєння спеціалізованих  технологій і ресурсів, розроблених відповідно до вимог змісту того або іншого навчального предмету та їх впровадження в освітню діяльність.

 Комп’ютерна грамотність та комп’ютерна компетентність є основою більш широкого поняття інформаційної культури. Інформаційна культура характеризує досягнутий рівень організації інформаційних процесів, ступінь задоволення потреб людей в інформаційному спілкуванні, в своєчасній, вірогідній та вичерпній інформації, що забезпечує цілісне бачення світу.

 Мета статті показати на конкретних прикладах процес автоматизації явищ, які вивчаються по програмах загальноосвітніх предметів та предметів професійного спрямування,  перекласти  на мову візуального програмування та успішно їх розв’язати.

 Виклад основного матеріалу. Чільне місце у сучасному світі комп'ютерних технологій посідають   інструментальні засоби (мови програмування). Ця галузь для розробників прикладних програм (проектів) корисна ще й тим, що спонукає логічно мислити.

 З появою ОС Windows змінилися основні засади створення програм, які тепер можуть мати досконалий і сучасний графічний інтерфейс, можливості приєднання та використання стандартних функцій Windows, підтримувати роботу в локальних мережах, обмінюватися даними з іншими програмами в процесі виконання.

 Система Windows збагатила і вдосконалила  інструментальні засоби мов програмування високого рівня Basic, Turbo Pascal, C++ графічним інтерфейсом. В результаті ми отримали сучасні технології візуального програмування: Visual Basic, Borland Delphi, Borland C++. Розробка прикладних програм в цих умовах стала значно продуктивнішою, користувач стає співучасником проекту, побудованого в середовищі графічного інтерфейсу.

 Використовуючи можливості середовища візуального програмування, можна: 

  • створити зручний інтерфейс;
  • створити меню (головне, контекстне тощо);
  • працювати з таймером часу;
  • упровадити об’єкти інших додатків (Word, Excel тощо);
  • працювати з файлами і каталогами, що є на диску;
  • обробляти події, пов’язані з активізацією миші та клавіатури;
  • створювати графічні зображення.

 У цьому параграфі описано ознайомлення з основними прийомами роботи в системі об’єктно-орієнтованого програмування, на конкретних прикладах показано створення прикладних програм на базі стандартизованих компонент в середовищах візуального проектування Visual Basic, Borland Delphi.

 Для створення проекту необхідно: 

  • побудувати алгоритм ;
  • створити інтерфейс;
  • скласти код програми. 

Етапи побудови та моделювання алгоритму (блок-схеми) за допомогою елементів ділової графіки та  складання коду програми активно сприяють  розвитку логічного мислення виконавця проекту.

 Розглянемо приклади, де реалізовано розв’язування конкретнх задач в середовищі візуального проектування.

 Приклад 1. Задача розв’язування системи трьох рівнянь з трьома невідомими.

 Розв’язок задачі розв’язування системи трьох рівнянь з трьома невідомими з курсу вищої математики для груп молодших спеціалістів можна знайти методом визначників. Нижче приводиться текст процедури та форма-результат з розв’язком конкретної системи в середовищі Visual Basic (Мал. 1).

 Private Sub Command1_Click()

 Dim x As Single: Dim y As Single: Dim z As Single

 Dim d As Single : Dim dx As Single: Dim dy As Single :Dim dz As Single

 d = Txta1 * Txtb2 * Txtc3 + Txta2 * Txtb3 * Txtc1 + Txta3 * Txtb1 * Txtc2

 D1 = -Txta3 * Txtb2 * Txtc1 - Txta2 * Txtb1 * Txtc3 - Txta1 * Txtb3 * Txtc2

 d = d + D1

 If d = 0 Then Lbluyav = "Розв'язки не існують або їх безліч !!!": GoTo kon

 dx = Txtd1 * Txtb2 * Txtc3 + Txtd2 * Txtb3 * Txtc1 + Txtd3 * Txtb1 * Txtc2

 DX1 = -Txtd3 * Txtb2 * Txtc1 - Txtd2 * Txtb1 * Txtc3 - Txtd1 * Txtb3 * Txtc2

 dx = dx + DX1

 dy = Txta1 * Txtd2 * Txtc3 + Txta2 * Txtd3 * Txtc1 + Txta3 * Txtd1 * Txtc2

 DY1 = -Txta3 * Txtd2 * Txtc1 - Txta2 * Txtd1 * Txtc3 - Txta1 * Txtd3 * Txtc2

 dy = dy + DY1

 dz = Txta1 * Txtb2 * Txtd3 + Txta2 * Txtb3 * Txtd1 + Txta3 * Txtb1 * Txtd2

 dz1 = -Txta3 * Txtb2 * Txtd1 - Txta2 * Txtb1 * Txtd3 - Txta1 * Txtb3 * Txtd2

 dz = dz + dz1

 x = dx / d: y = dy / d: z = dz / d

 LblrztX = x: LblrztY = y: Lblrztz = z

 kon: End Sub

 


[1] Академік В.М.Глушков (1923р.—1982р.) був незмінним директором Інституту Кібернетики АН України, користувався високим авторитетом у науковоих кругах нашої країни та за рубежем.  Яскраві сторінки його життя, вклад у справу комп’ютеризації описано в автобіографічній книзі “Що скаже історія ?” та книзі його соратника Б.Малиновського "Історія обчислювальної техніки в особах" .

 

Мал. 1.

 Приклад 2. Проектування штучного освітлення (визначення кількості  світильників). 

Неабияку цікавість виявили учні при проектуванні кількості  освітлювальних установок відповідно до санітарних норм при штучному освітленні. Ця задача знайшла своє вирішення в середовищі Borland Delphi. 

Обчислювальне рівняння методу коефіцієнта використання світлового потоку при заданій площі робочого приміщення представлено формулою: 

      (одиниць),                                              

 де  кількість  світильників  за  умови  рівномірного  освітлення; Е нормована мінімальна освітленість; Кз  коефіцієнт запасу, що враховує запилення світильників; Sп освітлювана площа; Z  коефіцієнт використання нерівномірності освітлення; п кількість рядів світильників; Ф  світловий потік світильника, що враховує світловіддачу та потужність ламп; η коефіцієнт використовування випромінюваного світильниками світлового потоку на обчислюваній площині.

 Потрібна кількість світильників визначається як  ,                                                      

 

де Р сумарна потужність освітлювальної установки; Рсв   потужність світильника. 

Форма-результат, де показана графічна залежність визначеної кількості світильників від площі освітлення, зображена на Мал. 2.

Мал. 2.

Висновки. Інформаційно-комунікаційні технології — це той багатогранний  інструмент, який тісно увійшов у навчально-виховний процес  і допомагає не тільки продуктивно подати матеріал учням та візуально його представити, але й зробити їх співучасниками цієї справи.

Застосування сучасних ІКТ дає змогу не тільки активізувати обчислювальний процес на уроках електротехніки, фізики, математики, охорони праці, а також наглядно відобразити даний процес, побачити графічну залежність між величинами, що характеризують природу явищ, які вивчають.

Типи задач, які можна реалізувати за допомогою сучасних технологій візуального проектування, можуть бути найрізноманітнішими, включаючи створення тестів для визначення оцінювання рівня знань. Результати створених робочих проектів доцільно застосовувати на уроках в курсі предметів загальноосвітньої та професійної підготовки.  Тест-проекти успішно використовуються в умовах дистанційного навчання, так як користувачі мають можливість перейти на режим самонавчання,  перевіряючи свій рівень знань.

 

Я.І.Поштарук, викладач  вищої категорії, старший викладач  Київського професійного коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

  Ми в соціальних мережах

 
   
          

Авторизація

ОГОЛОШЕННЯ

 Розклад занять
 з 15.01.2018 н.р.

Детальніше

Перегляд атестації

тільки для зареєстрованих
користувачів

 

 

Зараз на сайті

На сайті 69 гостей та відсутні користувачі

Статистика

Користувачі
2590
Перегляди статей
565127

ГОЛОВНА

 

ВСТУПНИКУ

 

НАВЧАННЯ

 

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

ПРО КОЛЕДЖ

Історія

Наші досягнення

Адміністрація

Педагогічний колектив

Матеріальна база

Публічна інформація

Співпраця

Про нас говорять

 

КОНТАКТИ

Наша адреса

Форум

Зворотній зв'язок

 

НОВИНИ

 

МАПА САЙТУ

 

Правила вступу

Професії на базі 9 класів

Професії з посиленою військовою та фізичною підготовкою

Професії на базі 11 класів

Молодший спеціаліст

Приймальна комісія

Заяви про себе

 

МЕДІАТЕКА

Фотогалерея

Відеотека

Відеолінійки

Радіопередачі

 

ВИХОВАННЯ

Гуртки

Класному керівникові

Поради психолога

Поради юриста

Самоврядування

 

Розклад занять

Розклад дзвінків

Бібліотека

Електронний кабінет

Щоденник

Атестація

Підготовка в умовах підприємства

ЗНО

Конкурси

Олімпіади

Батькам

 

МЕТОДИКА

Методичний кабінет

Досвід та інновації

Школа педагогічної майстерності

 

 

 

 

Урядовий портал

Президент України

Міністерство науки і освіти України

Комітет з питань науки та освіти

Київська міська державна адміністрація

Департамент освіти і науки, молоді і спорту КМДА

Український центр оцінювання якості освіти

Київський регіональний центр оцінювання якості освіти

НМК ПТО у м. Києві

Педагогічна преса

Інтернет Асоціація України

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Система Orphus
Copyright © KPK comunication 2007-2018   ® All COLLECTIVE KPK