Останнім часом в українському суспільстві простежується тенденція щодо вступу до закладів вищої освіти, яку можна охарактеризувати як «потрібно за будь-яку ціну отримати «корочку». Серед випускників шкіл та їх батьків точиться постійна боротьба зі стереотипами відносно вибору навчання в ПТНЗ.
Мало хто із старшокласників замислюється про те, що навчання в університеті – це довгострокова інвестиція, оскільки за час навчання у студента будуть постійні матеріальні витрати, а доходи будуть відсутні (тільки якщо суміщати навчання з роботою).
При цьому довгоочікуваний диплом про вищу освіту абсолютно не гарантує престижне високооплачуване місце роботи. Більш того, сьогодні в Україні дуже багато людей з вищою освітою, яким нелегко знайти роботу. Наприклад, половина з тих, хто стоїть на обліку в службі зайнятості, – це люди з вищою освітою. Вища освіта, яка стає нормою, не гарантує конкурентоспроможності. Відповідно до даних профільного Міністерства, сьогодні на ринку праці 56% вакансій – це робітничі професії. І потреба у таких працівниках щороку зростає.
Випускники вузів не завжди можуть знайти роботу за фахом і часто працюють на посадах, для яких достатньо мати диплом кваліфікованого робітника. Адже зараз затребуваними є далеко не ті професії, для яких потрібен диплом про закінчення вишу. Інновації, які «заходять» на український ринок створюють дефіцит професіоналів, особливо у високотехнологічних сферах економіки та виробництва, і випускники вузів – інженери різних спеціальностей – обіймають робітничі посади.
Тож можливо не варто зневажливо дивитися в бік закладів, які у стислі терміни реально дають в руки випускнику привабливу ПРОФЕСІЮ – тобто спосіб утримати себе, свою родину, отримати самостійність та впевненість у дорослому житті, і в решті-решт, підґрунтя для зростання національної економіки.
Прогресивний розвиток науки і техніки, інноваційні виробничі та ІТ- технології все частіше змінюють зміст давно відомих професій і, що важливіше, вимагають створення нових. Наприклад, сфера альтернативної енергетики стає все більш пріоритетною в Україні та вимагає все більше кваліфікованих робітничих кадрів. Це зумовило впровадження професійної підготовки кваліфікованого робітника за новою професією «Майстер з монтажу та обслуговування систем відновлювальної енергетики».
Саме в напрямку модернізації змісту професійної освіти з 2007 року працює педагогічний колектив Державного навчального закладу «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою». З 2007 року за ініціативи та прямої участі адміністрації та педагогічних працівників створені нові сучасні професії широких кваліфікацій:
2007 рік Оператор телекомунікаційних послуг (код 4229)
2007 рік Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення (код 4113)
2012 рік Офіс-адміністратор (код 4222)
2012 рік Майстер готельного обслуговування (код 5129)
2015 рік Адміністратор програм радіо та телебачення (код 4229)
2017 рік Майстер службової кінології (код 5169)
2019 рік Майстер з монтажу та обслуговування систем
відновлювальної енергетики (код 8169)
Такі професії одночасно задовольняють потреби галузевих роботодавців у кваліфікованих професійно мобільних та широко обізнаних працівниках і потреби молоді у професійній самореалізації. Оновлення змісту освіти повинно максимально синхронізуватися зі змінами на ринку праці і є однією з передумов успішного та перспективного розвитку закладу професійної освіти.
Сучасна професійно-технічної освіти в Україні – це випускники, що відповідають запитам ринку праці, модернізоване освітнє середовище, освітні стандарти компетенцій, широкий спектр професій, зокрема нові професії широких кваліфікацій. Для того, щоб професійна освіта відповідала запитам ринку праці, впроваджується компонент соціального партнерства. Його ключовим учасником є роботодавець, який формує професійні стандарти та допомагає у реалізації дуальної форми освіти.
Є й інші переваги здобуття професійної (професійно-технічної) освіти:
- Після закінчення можна працювати за професією та/або продовжити освіту за фахом у вищому навчальному закладі за скороченою програмою.
- Дитині рано чи пізно все одно доведеться ставати на шлях самостійного життя і брати на себе відповідальність.
- Вже через три роки дитина буде більш адаптована до життя, ніж її однолітки, які вирішили після школи вступати до ЗВО.
- За 3-4 роки навчання дитина зможе зрозуміти свої нахили та здібності, усвідомити свій вибір і визначитися з подальшими планами на майбутнє.