Прагнення до знань, психологічна готовність молодого педагога  до об’єктивної потреби навчатися протягом своєї кар’єри є безперечним гарантом його професійного становлення 

( В.Сухомлинський).

Одним із найефективніших шляхів розвитку професійної компетентності, який зумовлює наступність, послідовність післядипломної освіти педагога, є самоосвіта, запозичення досвіду майстрів педагогічної справи.

В умовах реформування національної системи освіти в Україні винятково важливого значення набуває систематична робота з педагогами-початківцями. Реалізується вона різними шляхами, але основним є організація і проведення на належному рівні методичної роботи.

Методична робота здійснюється практично постійно і найбільш повно враховує запити та потреби педагогічних працівників, більш динамічно реагує на потреби педагогічної практики, її зміст визначається як загальними цілями здобуття  української національної освіти, так і конкретними знаннями, які витікають з реального стану професійної діяльності  колективу педагогів освітнього закладу.

Успішна педагогічна діяльність педагога-початківця залежить не тільки від його професійної підготовки і особистих якостей, а й від того, у який колектив він потрапить, які умови праці й побуту  йому створять, яку надаватимуть методичну допомогу, як стимулюватимуть його ініціативність і творче начало.

На кожному етапі його адаптації до професії педагога методичний кабінет, методичні об’єднання намагаються надавати практичну допомогу педагогам-початківцям у вивченні основ наук, підвищенні фахового рівня і педагогічної майстерності,  її результативності, сприяє їх участі у різних формах методичної роботи, які спрямовані на формування творчої активності, розвиток ініціативи молодого педагога, узагальнення і поширення його першого досвіду, зростання авторитету серед колег.

Робота з педагогами-початківцями в ДНЗ «Київському професійному коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою» починається   під час їхньої першої зустрічі з адміністрацією навчального закладу.  Вже у бесіді з директором та його заступниками вони мають отримати інформацію про навчальний заклад, традиції колективу, статут та Правила внутрішнього розпорядку.

Уся робота з молодими спеціалістами умовно поділяється на три нерівнозначні за змістом, обсягом і завданнями періоди: адаптація і підготовчий етап, формування педагогічної майстерності та підсумковий.

На першому етапі адаптації має відбуватися знайомство педагога-початківця з вимогами до професійної діяльності, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного закладу.

Другий етап пов’язаний із процесом подолання труднощів навчально-виховної діяльності й початком формування  майстерності педагога-початківця.

Третій етап-це етап високої адаптованості, він є результатом ефективності педагога-початківця на попередньому етапі. Для цього стану характерний високий рівень самостійності молодого спеціаліста, його творчий підхід до навчально-виховної діяльності.

1. Ознайомлення педагога-початківця з правилами внутрішнього  розпорядку ПТНЗ, з рівнем знань учнів, їхніми особливостями.
2. Ознайомлення  педагога-початківця з його правами й обов’язками.
3. Закріплення за педагогом-початківцем наставника.
4. Надання допомоги в плануванні роботи (програми, вимоги до навчально-плануючої документації та звітності, календарних і поурочних планів, до ведення зошитів,).
5. Ознайомлення педагога-початківця з системою виховної роботи в ПТНЗ.
6. Реалізація методичними комісіями заходів щодо вдосконалення професійної майстерності педагога-початківця.
7. Складання зручного розкладу уроків для взаємовідвідування уроків педагогом-початківцем і наставником.
8. Ознайомлення з ППД.
9. Пам’ятки педагога-початківця.
10. План роботи з молодими фахівцями.
11. Контроль за роботою педагога-початківця.

Багато залежить від того, хто буде поруч з педагогом-початківцем, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення у складних ситуаціях, повірити у власні сили. Шлях фахівця до вершин професійної майстерності надзвичайно важливий. Тому ми прагнемо, щоб з перших кроків педагог-початківець зустрів досвідчених наставників, які б допомагали йому оволодіти професійними навичками, залучали до життя педагогічного колективу. На нашу думку, молодого спеціаліста необхідно орієнтувати на використання сучасних методів і прийомів роботи з дітьми, на постійне поповнення їх знань, осягнення секретів виховання.

Педагогічне шефство, наставництво дає можливість управляти процесом професійного  становлення молодого педагога, допомагає досвідченому вчителю працювати з молодим спеціалістом у тісному контакті, за якого передача останнім знань, умінь і навичок, розвиток їхніх професійних здібностей, набуття педагогічної майстерності є найбільш ефективним.

З метою формування у  педагогів-початківців високих професійних ідеалів, задоволення їх потреб у постійному саморозвитку і самовдосконаленні, у неперервній освіті, надання допомоги у подоланні різних утруднень на етапі професійної адаптації, впровадженні сучасних педагогічних технологій у навчально-виробничий процес. сприяння формуванню індивідуального стилю творчої діяльності педагогів, в ДНЗ «КПК ПВПФП» була вже понад 10 років поспіль, створена і ефективно працює  Школа педагогічної майстерності.

Метою роботи школи є створення оптимальних умов для професійного зростання педагогічних працівників, підвищення якості проведення навчальних занять всіх видів підготовки та впровадження наставницької роботи.

Це постійно діюче професійне об’єднання педагогів, створене при науково-методичній раді навчального закладу.  Школа педагогічної майстерності є складовою частиною системи підвищення кваліфікації викладачів та майстрів виробничого навчання. Діяльність Школи педагогічної майстерності регламентується Законами України.

Керівництво роботою Школи педагогічної майстерності  покладається на методиста та одного з досвідчених педагогів, що мають вищу кваліфікаційну категорію чи педагогічні звання. В річний план роботи включаються графік проведення занять Школи, відкритих уроків з певної тематики. Затверджується тематика занять. Планові заняття проходять раз/двічі на місяць з обов’язковою присутністю всіх слухачів. Протягом навчального року проводиться 10-15 занять Школи педагогічної майстерності.  

До проведення занять залучаються викладачі та майстри в/н з числа найбільш досвідчених і авторитетних фахівців, які мають вищу ква­ліфікаційну категорію, педагогічні звання та готові передавати свій позитивний педагогічний досвід, пси­холог та адміністрація навчального закладу, голови методичних комісій, методист, за необхідності — наукові співробітники профільних інститутів, науково-методичного кабінету ПТО м.Києва тощо.

 Діяльність Школи педагогічної майстерності здійснюється:

• У вигляді щомісячних занять,на яких обговорюють теоретичні та практичні питаня;
• у вигляді шефської роботи «наставник — педагог-початківець»;
• у вигляді шефства над слухачем школи методичної комісії.

Технологія роботи з педагогами-початківцями, яка передбачає формування професійної активності молодого спеціаліста, містить такі етапи та напрямки роботи: підготовчий  етап, навчальний етап, діагностичний етап, аналітико – узагальнюючий етап.

До основних форм роботи Школи педагогічної майстерності відносяться:

• круглі столи;
• практичні семінари;
• семінари з науково-методичних питань;
• творчі звіти педагогів;
• відкриті уроки і позакласні заходи;
• лекції і дискусії з методики викладання предмету і виховання;
• рольові та ділові ігри;
• моделювання навчальних занять;
• тренінги;
• вивчення позитивного педагогічного досвіду;
• методичні виставки;
• декада молодого педагога.

Адміністрація навчального закладу всебічно сприяє роботі Школи педагогічної майстерності, надає необхідні матеріали й документи, інші відомості, організаційну і мультимедійну техніку, необхідні для здійснення її діяльності та якісного проведення занять.

Додаток 1

 ДНЗ «Київський професійний коледж з посиленою військовою

 та фізичною підготовкою»

                 Додаток 4
 Рекомендована тематика проведення занять

у Школі педагогічної майстерності ДНЗ «КПК ПВПФП»

1. Шляхи підвищення рівня викладання уроків теоретичного та виробничого навчання.
2. Модель сучасного уроку.
3. Проблеми педагогічного досвіду. Індивідуальна методична робота педагогічного працівника.
4. Роль класного керівника та майстра в/н у підвищенні рівня розвитку групи і виховання кожного учня.
5. Психолого-педагогічна культура педагога. Мистецтво спілкування. Проблеми толерантності.
6. Організація самостійної роботи учнів при вивченні інформаційних технологій.
7. Використання особливостей пам’яті учнів у процесі навчання.
8. Урок – основна форма організації навчання. Структура уроку виробничого навчання.
9. Вимоги до пробних кваліфікаційних робіт.
10. Підвищення рівня загальної та фізичної культури учнів. Основи спортивного тренування. Здоровий спосіб життя.
11. Комплексно-методичне забезпечення уроків теоретичного та виробничого навчання.
12. Індивідуальний підхід до учнів. Введення елементів інтелектуального змагання та технологій ігрової педагогіки на уроках.
13. Заповнення журналів теоретичного та виробничого навчання. Правила ведення звітної навчальної документації.
14. Прийоми та методи активізації навчального процесу.
15. Організація виховної роботи класного керівника та майстра в/н у групі.
16. Психологія спілкування (викладач-учень). Засоби вирішення конфліктних ситуацій. Психологічний клімат у групі.
17. Дії в екстремальних ситуаціях. Організаційна та керуюча роль класного керівника та майстра в/н у надзвичайних умовах. Надання першої медичної допомоги.
18. Активні методи навчання, як основа підвищення пізнавального інтересу учнів. Складові ефективності уроку.
19. Загальні методи навчання та їх класифікація. Форми організації навчання.
20. Соціально-педагогічний клімат у колективі. Педагогічні конфлікти: види, причини виникнення. Конфлікт у взаємодії «викладача(майстер) – учень (учні).
21. Педагогічне спілкування як взаємодія. Стиль педагогічного спілкування. Ускладнення, що виникають у процесі спілкування.
22. Позакласна виховна робота. Колективні творчі справи. Методи активізації інтересу до позаурочної колективної діяльності.
23. Методика проведення уроків теоретичного навчання. Перевірка й оцінювання успішності учнів. Складання плануючої документації.
24. Методи проведення уроків виробничого навчання. Складання плануючої документації майстром виробничого навчання.
25. Проблеми відставання учнів у навчанні: ознаки, причини. 

ДНЗ «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою»

НАКАЗ«___» ______ 2016                                                                            № ___

Про організацію роботи

Школи педагогічної майстерності

З метою створення оптимальних умов для професійного  зростання педагогічних працівників, підвищення якості проведення навчальних занять всіх видів підготовки, впровадження наставницької роботи та популяризації передового педагогічного досвіду

НАКАЗУЮ:

1. 1. Розпочати з 01.10.2015 заняття у Школі педагогічної майстерності.

1. 1. Методистам Чистяковій Н.Г., Глушко К.В. скласти і затвердити тематику та графік проведення занять (по півріччях).

1. 1. Заняття проводити  згідно графіку з 16.00.

1. 1. Керівникам структурних підрозділів  та головам методичних комісій визначити та подати  методистам Чистяковій Н.Г., Глушко К.В. кандидатури педагогічних працівників для включення до складу слухачів Школи педагогічної майстерності.

1. 1. Залучити до проведення занять  кращих  педагогів (викладачів вищої категорії, старших викладачів, викладачів-методистів, майстрів в/н першої та другої  категорій).

1. 1. Протягом жовтня місяця заняття провести у рамках  Декади молодого педагога.

1. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою

В.о. заступника директора з НВР                                            В.А.Поступаленко

Склад слухачів Школи педагогічної майстерності

ДНЗ «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою»

Методист                                                                                     Н.Г.Чистякова

Діяльність Школи педагогічної майстерності починається щорічно наказом директора “Про організацію роботи Школи педагогічної майстерності”.

На основі протоколів методичних комісій про зарахування слухачами школи молодих викладачів, майстрів в.н. складається список; керівники структурних підрозділів подають методисту училища кандидатури для зарахування педагогічних працівників до Школи педагогічної майстерності.

Наказом затверджується залучення до проведення занять найкращих досвідчених педагогів (викладачів вищої категорії, старших викладачів, викладачів-методистів, майстрів в.н першої та другої категорій).

Графік роботи та тематика занять Школи педагогічної майстерності узгоджуються з керівниками підрозділів та затверджуються директором.

Про будні школи можна знайти інформацію, що постійно оновлюється, розміщену на сайті коледжу.

В цьому році були проведені дуже цікаві заняття. Слід відмітити змістовність роботи викладача-методиста М.П.Бондаря “Як учити учнів розвивати свою пам’ять та використовувати її особливості у процесі навчання”. Заняття по цій темі мало місце 19 січня 2012 р., де автор торкнувся поняття мнемоніки — науки про пам’ять, адже одним з найголовніших, якщо не головним завданням, є навчання учнів різних методів розвитку і удосконалення своєї пам’яті та уміння використовувати її особливості в процесі навчання. Зрозуміло, що це ставить і певні нові вимоги до вчителя, які раніше перед ним не стояли.

Заслуговує уваги заняття “Єдині педагогічні вимоги”, проведене 18 квітня 2012 р., яке стало взірцем збагачення молодих працівників методами педагогічної діяльності людини, яка з молодих років стала на нелегкий шлях навчання і виховання молодої зміни кваліфікованих спеціалістів нашого суспільства. У цьому занятті, яке провів заслужений працівник освіти України, віце президент ВАПП, позаштатний консультант комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, наш директор В.С.Петрович, поєдналися і лекція, і практичне заняття, і задушевна бесіда. 

В межах школи також проводяться заняття для молодих майстрів, викладачів ПТНЗ м.Києва.

25.10.2011 старшим викладачем Я.І.Поштарук був організований майстер-клас на тему “Перші кроки у середовищі візуального програмування Borland Delphi”, а також проведений урок на тему “Обробка мультимедійних даних” майстром в.н. В.С.Кондратюком.

Слухачі школи отримують відповідні  інструкційні посібники,  якими можуть користуватися на уроках теоретичного та виробничого навчання. Спілкування з викладачами загальноосвітніх дисциплін та предметів професійного спрямування дає невичерпне джерело матеріалів для опрацювання його в комп’ютерному просторі з метою отримання програмного продукту для використання на уроках теоретичного та виробничого навчання. Результатом такого спілкування з досвідченим майстром Г.Г.Семененко стали тестові програми для визначення рівня знань учнів в галузі поштового зв’язку.

Майстри виробничого навчання та викладачі спецпредметів завжди бажані гості в кабінеті інформаційних технологій. Ці зустрічі увінчалися народженням творчої лабораторії створення тестових проектів по самонавчанню та оцінюванню рівня знань учнів з предметів по професіях: інформаційні технології, електротехніка, основи економіки, екології та права. Особливо цікавим для слухачів школи було заняття на тему “Використання дистанційного навчання в навчально-виховному процесі”, організоване викладачем-методистом Л.І.Возненко 7 лютого 2013 р.

Зустрічі кабінеті охорон праці, оснащеног найсучаснішою комп’ютерною технікою, з викладачем спецпредметів В.В.Трубчаніновою дозволяють вести продуктивний діалог на тему застосування візуального програмування комп’ютерних технологій для автоматизації вирішення задач з електротехніки, техніки безпеки. 10 квітня 2013 р. слухачі відвідали корисне заняття на тему “Вимоги до написання інструктажу з охоро праці”.

Матеріал з курсу загальноосвітніх та спецпредметів дає нам невичерпне джерело прикладів типових задач, які можна перекласти на комп’ютерну мову та успішно їх розв’язати. На уроках інформатики учні вдруге зустрічаються з формулами, які вивчають на уроках математики, фізики, електротехніки і мають можливість автоматизувати процес обробки інформації.

Міжпредметні зв’язки — невід’ємна умова середовища школи, де на почесне місце можна поставити слова відомого російського математика П.Л. Чебишова: “Зближення теорії  з  практикою дає найпродуктивніші результати, і не одна тільки практика від цього виграє, самі науки розвиваються під її впливом, вона відкриває їм нові предмети для дослідження, нові сторони в предметах давно відомих”.

В цьому навчальному році були організовані заходи по проведенню «Декади молодого педагога». Відкриття декади відбулося 07.10.2015.

Молоді педагоги ознайомилися з рядом цікавих занять на наступні теми:

• «Зустрічізпсихологом».Методигруповогодослідження: соціометрія, спостереження – навчально-практичне заняття. Зустріч провела психолог Кікоть Н.В.
• Особливості використання методики web-quest
• Планування, розробка та проведення практичних та лабораторно-практичних робіт з предметів професійно-теоретичної підготовки – навчально-практичне заняття. Заняття проводили методист Покровська О.П., старший викладач Петрова Г.В.17.12.2015 відбулося заняття для слухачів школи на тему «Створення проекту в середовищі Borlant Delphi», яке підготувала  старший викладач Поштарук Я. І.  

 У другому півріччі діяльність школи продовжила викладач Петрович Л.В. цікавою розповіддю на тему   «Застосування тренінгових технологій на етапі формування учнівського колективу», яке відбулося 28.01.2016.